Інститут птахівництва НААН України

Лабораторія селекції
та математичного моделювання

Навігатор інтернету

Завідувач лабораторією
Степаненко Іван Андрійович
кандидат с-г наук

Основні напрямки досліджень:

Розробка нових ефективних методів і прийомів селекції птиці (кури, гуси, індики)
Розробка інформаційних технологій для ведення і управління селекційним процесом у птахівництві.

Послуги лабораторії

Публікації

Наукові статті

Методичні рекомендації

Книги

Нормативні акти

Селекційні досягнення

Тел.: (05747) 78-088 ; E-mail: blap@ukr.net

Співробітники лабораторії займаються розробкою: методичних підходів і програм створення та удосконалення ліній, кросів і порід сільськогосподарської птиці; математичних методів та інформаційних технологій для моделювання селекційних процесів і моніторингу за їх перебігом; програм перспективного розвитку для загальнодержавного, регіональних та господарських рівнів; підзаконних актів, нормативів та рекомендацій на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”. Приймають участь у розробці інвестиційних проектів щодо створення птахогосподарств для виробництва племінної та товарної продукції. Працюють в складі інспекцій, комісій і робочих груп загальнодержавного і регіонального рівнів.

В складі Державних комісій здійснюють атестацію суб’єктів племінної справи у птахівництві для присвоєння їм відповідного статусу, надають консультативну допомогу спеціалістам птахопідприємств з питань розведення сільськогосподарської птиці. Проводять навчання та атестацію спеціалістів племінних господарств.

Селекція яєчних та м’ясо-яєчних курей

Розробка нових ефективних методів і прийомів селекції, створення з їхнім використанням конкурентоспроможних кросів і порід курей для промислових підприємств і присадибних господарств. Дослідження проводяться на базі Державного підприємства “Дослідне господарство “Бірки” ІП НААНУ”.

Нова порода сріблястого леггорну “Бірківська барвиста”, яка є аутосексною, тобто забезпечує одержання в добовому віці півників і курочок зі строго диференційованим забарвленням пуху. Точність сексування курчат в добовому віці зараз складає 97,5%, у найближчі 2-3 роки передбачено досягнути точності сексування добового молодняку 98-99% при збереженні високих відтворних і продуктивних якостей цієї птиці.
Нова порода золотистого леггорну, яка створена на широкій генетичній основі ліній породи білий леггорн вітчизняної селекції й рідкісних порід генофондного стада. У зв’язку із запитами споживачів ця порода переводиться на аутосексну основу. Точність сортування типового добового молодняку на даному етапі селекції становить 92%.
Яєчно-м’ясна порода курей “Полтавська глиняста”, яку Наказом Міністерством аграрної політики України № 781/111 від 06.11.2007 року затверджено як нове селекційне досягнення. Порода створена на базі місцевої птиці народної селекції в результаті цілеспрямованої заводської роботи протягом 28 генерацій, добре пристосована до різних умов утримання (на підлозі й у клітках різного типу), має підвищену стійкість до неопластичних захворювань (протягом 15 років проводили селекцію в цьому напрямку), спокійний темперамент, показує добру продуктивність навіть в умовах присадибних господарств населення.
Порода вітчизняної селекції род-айленд червоний, в складі якої селекція ведеться з двома лініями, відрізняється підвищеною життєздатністю як молодняку, так і дорослої птиці, спокійним темпераментом, використовується як в “чистоті”, так і в схрещуваннях для одержання яєчно-м’ясних гібридів, в тому числі аутосексних.
Аутосексні двохлінійні кроси: “Слобідський 2Р” та “Слобідський 2П”, аналогів яким у світі немає. Колорсексних гібридів цих кросів одержують з використанням в якості материнської форми лінії породи “Бірківська барвиста”, а батьківської – породи червоний род-айленд (“Слобідський 2Р”) та полтавська глиняста (“Слобідський 2П”). У цих кросах колорсексними є й материнська форма й фінальні гібриди за різними системами генів.
Двохлінійний колорсексний крос “Борки-Колор”, головна відмінність якого від всіх закордонних коричневих кросів – більш проста схема одержання фінального гібриду, оскільки крос дволінійний.
Нові яєчні та яєчно-м’ясні кольорові гібридні комбінації, які пропонуються фермерам і населенню. Вони мають різнобарвне оперення, різноманітне забарвлення шкарлупи яєць (біле, кремове, світло-коричневе), добру продуктивність та високу життєздатність.

Селекція курей   Селекція гусей   Селекція індиків
Математичне моделювання    Методичні Рекомендації   Книги
Селекційні досягнення   Нормативні акти   Публікації   Статті   Послуги   На початок

Селекція індиків

Розробка наукової концепції та практичним її втіленням при створенні вітчизняних ліній та гібридних форм індиків середнього типу з поліпшеними м’ясними якостями.

Шляхом цілеспрямованого розведення, з використанням класичних та нових методів селекції на основі різноманітного генетичного матеріалу створено 2 стресостійкі лінії індиків (5 і 6) середнього кросу, з білим оперенням, добре адаптовані до утримання на підлозі і в клітках, з високою життєздатністю молодняку та плодовитістю дорослої птиці. Поєднувані вихідні лінії “ 5” та “ 6” індиків кросу „Харківський” у складі 8 мікроліній затверджено Наказом Міністерством аграрної політики України № 780/110 від 06.11.2007 року як нове селекційне досягнення.
Зважаючи на актуальність розвитку індиківництва в Україні розроблено “Програму розвитку індиківництва в Україні до 2015 року”, яку рекомендовано для використання керівникам племінних та промислових підприємств, спеціалістам галузі птахівництва.

Селекція гусей

Розробка ефективних селекційних методів та прийомів поліпшення та консолідації великої сірої породи та новоствореної великої білої популяції гусей, а також збереженням генофондного стада рейнської білої породи. Дослідження проводяться на базі Державного племінного птахівничого підприємства „Роздольне” (Харківська область, Зміївський район).

Шляхом цілеспрямованого розведення, з використанням класичних та нових методів селекції на основі різноманітного генетичного матеріалу створено 2 стресостійкі лінії індиків (5 і 6) середнього кросу, з білим оперенням, добре адаптовані до утримання на підлозі і в клітках, з високою життєздатністю молодняку та плодовитістю дорослої птиці. Поєднувані вихідні лінії “ 5” та “ 6” індиків кросу „Харківський” у складі 8 мікроліній затверджено Наказом Міністерством аграрної політики України № 780/110 від 06.11.2007 року як нове селекційне досягнення.
Гуси породи “Велика сіра”, яку було затверджено як нове селекційне досягнення ще у 1956 році, користуються великим попитом у населення завдяки високій життєздатності, інтенсивності росту молодняку при незначних витратах концентрованих кормів;
Гуси нової вітчизняної породи важкого типу “Велика біла” аутосексні за кольором пуху в добовому віці і характеризуються високими відтворними якостями, інтенсивністю росту в ранньому онтогенезі, життєздатністю, придатні до відгодівлі на жирну печінку.

Математичне моделювання

Ррозробка з використанням новітніх математичних методів критеріїв і прийомів оцінки племінних якостей птиці та добору кращих особин для поліпшення її продуктивних та відтворних якостей, моделей для прогнозування несучості курей, методик для моніторингу за перебігом селекційного процесу.

В результаті проведених досліджень було розроблено нові прийоми і комплексні методики:

Модифікації первинних даних обліку з урахуванням партії виводу, місця розміщення птиці в пташнику (ярус, сторона кліткових батарей тощо) шляхом перетворення їх з абсолютних одиниць у відносні з метою нівелювання впливу таких факторів на точність оцінки племінних якостей птиці.
Гуси породи “Велика сіра”, яку було затверджено як нове селекційне досягнення ще у 1956 році, користуються великим попитом у населення завдяки високій життєздатності, інтенсивності росту молодняку при незначних витратах концентрованих кормів.
Обчислення ступеня інбредності кожної особини на основі її родоводу за 4 ряди предків, тестування ліній за рівнем інбридингу для моніторингу за його рівнем.
Оптимального підбору плідників у селекційні гнізда самок з метою отримання нащадків із заданим рівнем інбридингу.
Рангової оцінки племінних якостей самців шляхом порівняння показників дочок (напівсестер) з ровесницями.
Генетичної оцінки племінної цінності плідників з використанням методології BLUP Sire Model та комплексної оцінки племінної цінності птиці з використанням метода BLUP Animal Model.
Оцінки та відбору несучок за новими показниками, які відображають відхилення кривої яйцекладки оцінюваної несучки від модельної та варіабельність маси яєць, знесених кожною несучкою чи живої маси молодняку по кожній сім’ї.
Короткотермінового прогнозування несучості на 1-3 місяці з можливістю згладжування емпіричних даних при наявності різких відхилень кривої яйцекладки від стандартної.
Порівняльної оцінки груп птиці з визначенням їх рейтингу за кожною з оцінюваних ознак. Для впровадження у виробництво цих та багатьох інших розробок було створено Універсальну систему обробки і аналізу селекційної інформації у птахівництві “WASIP- 2005”, яка впроваджується у всіх діючих племзаводах України (АСУ).

Методичні рекомендації

Рекомендації по розведенню «Популяція яєчних курей «Бірківська барвиста»
Рекомендації по розведенню «Полтавські глинясті кури»
Методические рекомендации «Новые направления использования математических методов для оценки и отбора птицы в практической селекции»
Рекомендації по племінній роботі з птицею в різних типах племінних господарств.

Книги

«Редкие породы кур Старого и Нового Света» (в книзі представлено репродукції картин і фотографій порід курей, наведено інформацію про їх походження та генетичні особливості, екстер’єрні і продуктивні ознаки)
Каталог племінних ресурсів сільськогосподарської птиці України.

Нормативні акти

Збірник Нормативно-правових актів з племінної справи у птахівництві
Збірник програм та методичних рекомендацій з племінного птахівництва, який включає:
- Програму та методика породовипробувань кросів, порід і популяцій сільськогосподарської птиці.
- Систему перевірки, оцінки і використання плідників в різних типах племінних господарств з птахівництва.
- Методику визначення вартості племінних (генетичних) ресурсів у птахівництві.
- Методика визначення потреби імпорту племінних (генетичних) ресурсів у птахівництві.
Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництві.
Інструкція з бонітування сільськогосподарської птиці.

Селекційні досягнення

Порода яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України № 781/111 від 06.11.2007 року.
Крос індиків середнього типу “Харківський” затверджена Наказом Міністерством аграрної політики України № 780/110 від 06.11.2007 року.

Найбільш значимі публікації за останні роки

Панькова С.М. Генетична оцінка півнів з допомогою методу BLUP //Птахівництво /міжвід. темат. наук. зб. – 2007. – №59. – С.89-96.
Розглядається проблема оцінки племінної цінності плідників за якістю нащадків. При цьому звертається увага на те, що однією з найбільш досконалих методологій є BLUP (Best Linear Unbiased Prediction) – метод найкращого лінійного незміщеного прогнозу, який широко застосовують у молочному скотарстві, а також в інших галузях тваринництва. Було розроблено підходи по використанню BLUP для генетичної оцінки птиці з урахуванням специфіки селекційного процесу у птахівництві. Перш за все розроблено структуру BLUP-моделі самця птиці і комплекс комп’ютерних програм, який дозволяє здійснювати генетичну оцінку півнів. Наведені дані підтверджують, що з використанням розробленої моделі можна отримувати оцінки племінної цінності самців в абсолютних величинах і прогнозувати рівень ознак у нащадків кожного оціненого самця, чого не дає ранговий метод, що базується на порівнянні даних дочок і ровесниць. При цьому встановлено значний збіг оцінок племінної цінності самців за методом BLUP і ранговим методом, особливо у самців вірогідних поліпшувачів та вірогідних погіршувачів (близько 90%).
Панькова С.М., Степаненко І.А., Коваленко Г.Т. Використання blup-моделі самця для оцінки та відбору півнів //Птахівництво /міжвід. темат. наук. зб. – 2008. – №61. – готується до друку.
Метою досліджень був порівняльний аналіз племінної цінності самців птиці різних порід з використанням методів BLUP і “дочки-ровесниці” при оцінці та відборі їх в реальному селекційному процесі. Встановлено відповідність оцінок племінної цінності плідників за методами BLUP та рангового “дочки-ровесниці”. Спільний аналіз оцінок самців, отриманих з використанням цих двох методів показав значну диференціацію BLUP-оцінок в межах рангів, що дозволяє відбирати кращих особин навіть серед невірогідних поліпшувачів та нейтральних самців. Показана також можливість відбирати самців за показниками дочок за скорочений період продуктивності, зважаючи на тісний зв’язок між BLUP-оцінками самців за несучістю їх дочок за 40 і за 65 тижнів життя (r=0,73-0,89).
Панькова С.М. Новий критерій оцінки та відбору несучок за формою кривої яйцекладки для підвищення несучості //Птахівництво. /міжвід. темат. наук. зб. – 2005. – №57. – С.67-72.
Викладено розроблений в Інституті птахівництва УААН критерій оцінки племінної цінності та відборі несучок, що базується на порівнянні індивідуальних кривих яйцекладки з середньою по лінії чи модельною кривою за характером кривої несучості. Показано, що використання цього критерію в якості ознаки відбору несучок в селекційну групу сприяє підвищенню несучості та однорідності стада за цим показником. Відбір несучок з ранговою оцінкою 1 і 2 за даним критерієм сприятиме підвищенню несучості нащадків на 4-7 яєць та зниженню її варіабельності на 3,8-4,2%. Проведено оцінку самців за показником форми кривої яйцекладки у дочок. Вивчено ступінь успадкування цієї знаки дочками від матерів. Для практичного використання нового методу оцінки птиці розроблено комп’ютерну програму.
Хвостик В.П., Острякова О.Є., Пальваль Л.М., Наливайко Л.В., Капустянська О.Г., Тагіров М.Т., Байдевлятова О.М., Шоміна Н.В. Морфологічні показники якості гусячих яєць – планується до опублікування в збірнику «Птахівництво». – 2008 рік
Вивчено морфологічні показники якості яєць гусей різного генетичного походження. Більшість досліджених показників яєць водоплавної птиці знаходиться в межах оптимальних значень. У гусей досліджених порід і популяцій індекс форми яєць становив 64,8-70,0%, індекс білка - 7,78-8,8%. В середньому товщина шкаралупи гусячих яєць знаходиться в межах 0,529- 0,567 мм , причому у гусей горьківської породи менша порівняно з птицею інших досліджених груп. У горьківських гусей висота білка яєць більша, а висота жовтка – менша, ніж в інших гусей, що пояснюється їх генотиповими особливостями.
Подстрєшний О.П., Подстрєшна І.О., Лютий Ю.С. Порівняльна характеристика генетичної структури ліній та гібридів яєчних курей Птахівництво. Міжвід. темат. наук. зб., Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. по птах. Харків, 2007, вип. 60, - Част.1. - С.130-139.
Виявлено значну міжлінійну диференціацію ліній яєчних курей, що погоджується з їх генеалогією. Унікальною генетичною структурою за маркерними ознаками відрізняється лінія 14 полтавських глинястих курей. Відбір курчат в добовому віці за кольором пуху призводить до диференціації генетичної структури мікроліній створюваних ліній сріблястих і золотистих леггорнів, пов’язаної з забарвленням оперення. Так мікролінія 10 сріблястих леггорнів відрізняєть наявністю гена дикого оперення від інших груп і має найменший рівень гетерозиготності. Мікролінія 15 золотистих леггорнів відрізняється підвищеною комбінаційною здатністю.
Катеринич О.О., Гадючко О.Т., Кутнюк П.І., Шеховцов С.С. Вивчення зв’язку цитометричних показників ядер еритроцитів з господарсько корисними ознаками індиків.// Птахівництво. Міжвідомчий тематичний збірник.// ІП УААН. – Харків, 2007. – Вип. 59. – С. 59 – 65.
Застосування нових методів селекційної оцінки сільськогосподарської птиці, таких як кариометричне сканування геному індиків, дає змогу підвищити точність племінної оцінки індиків за розвитком м’ясних форм, живою масою, несучістю птиці та якістю яєць. Відбір самок за площею ядер еритроцитів сприяє достовірному підвищенню несучості індичок та живої маси птиці, збільшенню маси яєць та молодняку. Збільшення площі ядер еритроцитів у самців та самок дещо знижує показники виводимості яєць.
Гадючко О.Т., Катеринич О.О. Стимулююча та гормональна терапія. Вивчення їх впливу на продуктивність індичок. // Сучасне птахівництво. – 2004.- № 2. – С. 6 – 8.
Отримані дані з несучості індичок вказують на позитивний вплив застосування стимулюючої терапії, а саме препарату алое на нівелювання інстинкту насиджування. За застосування препарату сурфагону, хоч і зменшує кількісний показник прояву квочок, але воднораз знижується несучість індичок.
Лютий Ю.С. Оцінка лінії сріблястого леггорну вітчизняної селекції за комплексом господарсько-корисних ознак при консолідації її за генами, що маркують стать // Птахівництво. – 2005. – вип. 57. – С. 104-109 (VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 19-23 вересня 2005 р.)
Наведено результати оцінки птиці сріблястого леггорну за комплексом господарсько-корисних ознак за три генерації цілеспрямованої селекції на консолідацію за генами, які маркують стать. Таким чином, за три генерації цілеспрямованої селекції лінії "А" "Бірківська барвиста" кількість бажаних фенотипів забарвлення пуху добових курчат – збільшилась на 7,2%, оперення дорослої птиці - на 8,7%. Точність сексування добового молодняку досягла 89,5%. Показники відтворних якостей, як молодої так і дорослої птиці залишаються стабільно високими, маса яйця в 52 тижневому віці підвищилася на – 2,12 г . Висока мінливість кількісних ознак (6,18-22,1%) вказує на те, що є можливість підвищення продуктивності птиці методом індивідуально-сімейної селекції.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Степаненко І.А., Печеніжська Т.Б. Нова порода яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” // Птахівництво, 2006, вип. 58 VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 року, вип. 58.-с.131- 145.
Наведено історію створення та методи селекції з кожною лінією цієї породи, включаючи селекцію на стійкість до непластичних захворювань, поліпшення якості продукції та її товарного вигляду, технологію селекційної роботи, оцінку племінної цінності самців-плідників. Висвітлюється характеристика екстер’єрних особливостей, показників фізико-морфологічних якостей яєць, м’ясних якостей, відтворних та продуктивних показників нової породи “Полтавські глинясті” у порівнянні із породою-аналогом – род-айленд червоний.
Мосякіна Т.В., Подстрєшний О.П., Коваленко Г.Т. Печеніжська Т.Б. Генетична характеристика породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” // Птахівництво. – 2006. – вип. 58. – С.146-151 (VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 р.).
Наведено характеристику породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста“ за генетичними параметрами: мінливістю, спадковістю, генетичними кореляціями основних показників продуктивності та генетичною структурою за маркерними ознаками. Генетичні параметри, такі як мінливість, спадковість, фенотипові та генетичні кореляції основних ознак продуктивності можуть бути використані для оцінки результатів селекції птиці і корегування її напрямків. Об’єднання генофонду ліній, які відрізнялись за спеціалізацією та рівнем гетерозиготності в одну, дало змогу розширити генетичну мінливість ознак, одержати гетерозиготність на рівні 13,5-16,3% і створити умови для подальшого вдосконалення птиці заводськими методами. Значні зміни частоти прояву деяких еритроцитарних антигенів (груп крові) свідчать про активні формотворчі процеси в породі в ході її розведення та ротації мікроліній, а незмінність частоти інших вказує на стабільність породи за окремими основними фенотиповими та генотиповими ознаками.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Луніна Л.А., Коросташов О.Г., Олійник М.І. Розповсюдження породи полтавських глинястих курей в Україні і результати апробації її у виробництві //Птахівництво, 2006, вип. 58 VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 року, вип. 58.-с.-151-153.
Наведено дані щодо розповсюдження нової породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” в Україні, перелік племінних господарств, що займаються розведення батьківських стад та поголів’я птиці.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Печеніжська Т.Б., Лютий Ю.С. Яєчна птиця вітчизняної селекції // Реклама на село. – 2007. - №36.
Науковцями Інституту птахівництва УААН на базі Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» створено нові породи, лінії, кроси, які відрізняються насамперед новими цінними властивостями, а саме: високою життєздатністю та адаптивністю до різних умов утримання, різнокольоровим забарвленням оперення, високою якістю яєць, міцністю шкаралупи, різним кольором шкаралупи (білий, кремовий, світло-коричневий, темно-коричневий), доброю несучістю та високими відтворними якостями. Ринок птахівницької продукції диктує умови: птиця повинна бути аутосексною, тобто у добовому віці легко і швидко розділятися на курочок і півників за різними системами генів (за кольором пуху чи швидкістю росту махових пір’їн крила добового молодняку).

Співробітники лабораторії на нараді.

Панькова Світлана Миколаївна

Старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук.

Мосякіна Тетяна Віталіївна

Старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук. (Розробка селекційно-генетичних методів і прийомів удосконалення існуючих, створення нових порід, ліній і кросів яєчних курей.)

Гадючко Ольга Тихонівна

Старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук (Розробка методів і прийомів створення та вдосконалення вітчизняних ліній та гібридних форм індиків, порід гусей та качок.)

Коваленко Г.Т.

Коваленко Ганна Трохимівна

Розробка селекційно-інформаційних технологій з використанням методів математичного моделювання, удосконалення існуючих, створення і апробація нових селекційних досягнень. (Розробка селекційно-інформаційних технологій з використанням методів математичного моделювання, удосконалення існуючих, створення і апробація нових селекційних досягнень. )

Тимошенко Н.П.