|
|
Основні напрямки досліджень:
|
| Тел.: (05747) 78-003 ; E-mail: romankx@rambler.ru | |
- З використанням різних класів сигнальних генів, які детермінують спадковий поліморфізм білків яєць, забарвлення оперення, моногенних морфологічних ознак, генетичних аномалій розвитку проведено довгостроковий генетичний моніторинг за станом популяційних генофондів, оцінено їх динаміку в часі і просторі, визначено допустимі зміни алелофонду відносно стану генетичного оптимуму. Визначено адаптивну норму різних популяцій птиці, як групу найбільш пристосованих особин (біля 50% поголів’я) з „середніми” за масою фенотипами та оптимальним рівнем гетерозиготності.
- Генетичний моніторинг мікроеволюційних процесів за різними класами генетичних маркерів виявив суттєве зниження гетерозиготності спеціалізованих ліній птиці при спрямованому відборі та значне підвищення гетерозиготності у гібридів, одержаних при схрещуванні поєднуваних ліній. В контрольних та генофондних популяціях, які вільно спаровуються, рівень гетерозиготності та частоти маркерних алелей на протязі ряду поколінь залишаються незмінними. Як правило, ці панміктичні популяції знаходяться в стані генетичної рівноваги за Харді-Вайнбергом і адаптивна норма у них чітко співпадає з модальним класом (М0).
- Розроблено спосіб прогнозу гетерозису в яєчному птахівництві (А.с. 655370 СРСР), який дозволяє проводити вибір вихідних форм кросу без попередніх схрещувань ліній, а його використання в селекції прискорює процес створення нового кросу на 1,5 роки, що дає великий економічний ефект.
- Точність прогнозу гетерозису при використанні імуногенетичного методу за результатами виробничих випробувань склала від 75% до 92% в залежності від ступеня консолідації ліній.
- Проведено пошук і встановлено асоціативні зв’язки еритроцитарних антигенів CPBB21, CPBB21111, CPВB291, CPCС26, CPEЕ48 з несучістю та масою яєць у процесі створення нової вітчизняної породи яєчних курей.
- Проведено широкомасштабний моніторинг розповсюдження генетичних аномалій в лініях і популяціях основних видів сільськогосподарської птиці. Встановлено спектр та частоти прояву аномальних ембріонів у різних видів і породах сільськогосподарської птиці. Розроблено та впроваджено в селекційну практику генеалогічний прийом елімінації летальних генів в популяціях птиці, використання якого дало змогу зменшити за 3 генерації генетичний тягар в двох промислових лініях яєчних курей з 8-13% до 2-3%.
- Досліджені питання спеціальної генетики різних видів птиці з метою використання сигнальних генів для маркування статі добового молодняку. З використанням розроблених методичних прийомів створено 10 колорсексних та федерсексних комбінацій курей, гусей, качок і перепелів, які забезпечують точність розподілу молодняку за статтю на рівні 97-100% при швидкості сортування 2-7 тисяч голів за годину. Вартість такого визначення статі в 5-10 разів нижча в порівнянні з традиційним японським методом (вентсексингом).
- Обґрунтовано методичні підходи та розроблено генетичну програму ресинтезу диморфних за забарвленням оперення гусей великої білої популяції вітчизняного походження.
- Розроблено форму та створено генетичний паспорт, який комплементарно відображає генетичну структуру популяції, лінії чи породи за різними класами генетичних маркерів. Інформація, яка в ньому знаходиться дає змогу враховувати особливості мікроеволюційних процесів у популяціях, генетичні дистанції між ними для прискореного удосконалення продуктивних та адаптивних ознак птиці різних напрямків продуктивності.
- Відповідаючи на потреби присадибного та фермерського птахівництва виведено популяцію бірківських м’ясо-яєчних курей, до складу якої входить вісім субпопуляцій з різним кольором оперення. Нову популяцію птиці створено методом складного відтворного схрещування, цілеспрямованого відбору та гомогенного підбору під контролем п’яти класів генетичних маркерів (поліморфні білки, групи крові, моногенні морфологічні ознаки, забарвлення оперення і генетичні аномалії). Ця птиця має комбінований тип продуктивності з добре вираженими м’ясними якостями: несучість за рік 200-220 шт. яєць, при їх середній масі 63- 65 г , жива маса 12-місячних півнів 4,0- 4,3 кг , курей –3,1- 3,3 кг .
- Контроль за ходом селекційного процесу, вивчення мікроеволюційних процесів при створенні нових та покращенні існуючих ліній і порід.
- Контроль точності ведення родоводів, визначення вірогідності походження.
- Визначення походження нащадків в складних гніздах (при використанні 2-4 півнів на групі курей).
- Підвищення точності оцінки племінних якостей плідників (за якістю нащадків отриманих одночасно від різних півнів на тих же курях).
- Оцінка поєднуваності батьківських пар.
- Контроль за ходом і якістю збереження генофонду птиці.
- Метод прогнозу поєднуваності ліній і популяцій курей по стійкості ембріонів до термошоку.
- Імуногенетичний метод виявлення поєднуваних ліній курей. Точність прогнозу гетерозису при використанні імуногенетичного методу за результатами виробничих випробувань склала від 75% до 92% в залежності від ступеня консолідованості ліній.
- Оцінка ефективності застосування різних методів розведення та збереження генофонду.
- Вивчення динаміки генетичної структури в ході адаптації птиці до нових умов утримання.
- Вибір вихідних форм при створенні нових кросів курей.
- Визначення ступеню консолідованості створюваних та покращуваних ліній птиці.
Атестат про присвоєння статусу лабораторії генетичного контролю
Ліцензія №041851
Виробництво, зберігання і реалізація племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалії тварин.
Бондаренко Юрій Васильович
Провідний фахівець з генетики сільськогосподарської
птиці, доктор біологічних наук, У птахівництві працює з 1971
р.
Подстрєшний Олексій Павлович
Старший науковий співробітник, кандидат біологічних
наук, фахівець з використання генетичних маркерів у птахівництві.
ПОХОДЖЕННЯ, ІСТОРІЯ, ГЕНЕТИКА ТА ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ КУРЕЙ ПОЛТАВСЬКОЇ ПОРОДИ >>>