Институт птицеводства НААН Украины

Лаборатория селекции
и математического моделирования

Навигатор интернета

Заведующийлабораторией
Степаненко Иван Андреевич
кандидат с-г наук

Основные направления исследований:

Разработка новых эффективных методов и приемов селекции птицы (куры, гуси, индейки)
Разработка информационных технологий для ведения и управления селекционным процессом в птицеводстве.

Услуги лаборатории

Публикации

Научные статьи

Методические рекомендации

Книги

Нормативные акты

Селекционные достижения

Тел.: (05747) 78-088 ; E-mail: blap@ukr.net

Сотрудники лаборатории занимаются разработкой: методических подходов и программ создания и усовершенствования линий, кроссов и пород сельскохозяйственной птицы; математических методов и информационных технологий для моделирования селекционных процессов и мониторинга за их ходом; программ перспективного развития для общегосударственного, региональных и хозяйственных уровней; подзаконных актов, нормативов и рекомендаций на выполнение Закона Украины "О племенную деле в животноводстве". Принимают участие в разработке инвестиционных проектов по созданию птицеводческих хозяйств для производства племенной и товарной продукции.

Работают в составе инспекций, комиссий и рабочих групп общегосударственного и регионального уровней. В составе Государственных комиссий осуществляют аттестацию субъектов племенного дела в птицеводстве для присвоения им соответствующего статуса, оказывают консультативную помощь специалистам птицехозяйств по вопросам разведения сельскохозяйственной птицы. Проводят обучение и аттестацию специалистов племенных хозяйств.

Селекция яичных и мясо-яичных кур

Разработка новых эффективных методов и приемов селекции, созданием с их использованием конкурентоспособных кроссов и пород кур для промышленных предприятий и приусадебных хозяйств. Исследования проводятся на базе Государственного предприятия "Опытное хозяйство" Борки "ИП НААНУ".

Новая порода серебристого леггорна "Бірківська барвиста", которая является аутосексной, т.е. обеспечивает получение в суточном возрасте петушков и курочек, строго дифференцированных по окраске пуха. Точность сексирования цыплят в суточном возрасте сейчас составляет 97,5%, в ближайшие 2-3 года предусмотрено достичь точности сексирования суточного молодняка 98-99% при сохранении высоких репродуктивных и продуктивных качеств этой птицы.
Новая порода золотистый леггорн, созданная на широкой генетической основе линий породы белый леггорн отечественной селекции и редких пород генофондного стада. В связи с запросами потребителей эта порода переводится на аутосексну основу. Точность сортировки типичного суточного молодняка на данном этапе селекции составляет 92%.
Яично-мясная порода кур "Полтавская глинистая", которая Приказом Министерства аграрной политики Украины №781/111 от 06.11.2007 года утверждена как новое селекционное достижение. Порода создана на базе местной птицы народной селекции в результате целенаправленной заводской работы в течение 28 генераций, хорошо приспособлена к различным условиям содержания (на полу и в клетках различного типа), имеет повышенную устойчивость к неопластическим заболеваниям (в течение 15 лет проводили селекцию в этом направлении), спокойный темперамент, показывает хорошую продуктивность даже в условиях приусадебных хозяйств населения.
Порода отечественной селекции род-айленд красный, в составе которой селекция ведется с двумя линиями, отличается повышенной жизнеспособность как молодняка, так и взрослой птицы, спокойным темпераментом, используется как в "чистоте", так и в скрещивания для получения яичница-мясных гибридов , в том числе аутосексних.
Аутосексные двухлинейные кроссы: "Слобожанский 2Р" и "Слобожанский 2П", аналогов которым в мире нет. Колорсексных гибридов этих кроссов получают с использованием в качестве материнской формы линию породы "Бірківська барвиста", а родительской - породы красный род-айленд (" Слобожанский 2Р") и полтавская глинистая ("Слобожанский 2П"). В этих кроссах колорсексными являются и материнская форма и финальные гибриды по разным системам генов.
Двухлинейный колорсексный кросс "Борки-колор", главное отличие которого от всех иностранных коричневых кроссов - более простая схема получения финального гибрида, поскольку кросс двухлинейный.
Новые яичные и яично-мясные цветные гибридные комбинации, которые предлагаются фермерам и населению. Они имеют разноцветное оперение, разнообразную окраску скорлупы яиц (белую, кремовую, светло-коричневую), хорошую продуктивность и высокую жизнеспособность.

Селекция кур   Селекция гусей   Селекция индеек
Математическое моделирование    Методические рекомендации   Книги
Селекционные достижения   Нормативные акты   Публикации   Статьи   Услуги   На начало

Селекция индеек

Разработка научной концепции и ее практическим внедрением при создании отечественных линий и гибридных форм индеек среднего типа с улучшенными мясными качествами.

Путем целенаправленного разведения, с использованием классических и новых методов селекции на основе разнообразного генетического материала созданы 2 стрессостойкие линии индеек (5 и 6) среднего кросса с белым оперением, хорошо адаптированные к содержанию на полу и в клетках, с высокой жизнеспособность молодняка и плодовитостью взрослой птицы. Сочетаемые исходные линии "5" и "6" индеек кросса "Харьковский" в составе 8 микролиний утверждены Приказом Министерством аграрной политики Украины № 780/110 от 06.11.2007 года как новое селекционное достижение.
Учитывая актуальность развития индейководства в Украине разработана "Программа развития индейководства в Украине до 2015 года", которая рекомендуется для использования руководителям племенных и промышленных предприятий, специалистам отрасли птицеводства.

Селекция гусей

Разработка эффективных селекционных методов и приемов улучшения и консолидации крупной серой породы и новой крупной белой популяции гусей, а также сохранением генофондного стада рейнской белой породы. Исследования проводятся на базе племенного птицеводческом предприятия "Раздольное" (Харьковская область, Змиевской район).

Порода гусей "Крупная серая", которая была утверждена как новое селекционное достижение еще в 1956 году. Порода пользуется повышенным спросом у населения благодаря высокой жизнеспособности, интенсивности роста молодняка при невысоких затратах концентрированных кормов.
Отечественная порода гусей тяжелого типа "Крупная белая", аутосексная по цвету пуха в суточном возрасте и характеризуются высокими репродуктивными качествами, интенсивностью роста в раннем онтогенезе, жизнеспособностью, пригодна к откорму на жирную печень.

Математическое моделирование

Разработка критериев и приемов оценки племенных качеств птицы и отбора лучших особей для улучшения ее продуктивных и репродуктивных качеств, моделей для прогнозирования яйценоскости кур, методик мониторинга за ходом селекционного процесса.

В результате проведенных исследований были разработаны новые приемы и комплексные методики:

Модификации первичных селекционных данных с учетом партии вывода, места размещения птицы в птичнике (ярус, сторона клеточной батареи и т.п.) путем преобразования их из абсолютных единиц в относительные с целью нивелирования влияния этих факторов на точность оценки племенных качеств птицы.
Вычисления степени инбредности каждой особи на основе ее родословной за 4 ряда предков, тестирование линий по уровню инбридинга с целью мониторинга за его уровнем
Оптимального подбора производителей в селекционные гнезда самок с целью получения потомства с заданным уровнем инбридинга.
Ранговой оценки племенных качеств самцов путем сравнения показателей дочерей (полусестер) со сверстницами.
Генетической оценки племенной ценности производителей с использованием методологии BLUP Sire Model и комплексной оценки племенной ценности птицы с использованием метода BLUP Animal Model.
Оценки и отбора несушек по новым показателям, которые отражают отклонение кривой яйцекладки оцениваемой несушки от модельной и вариабельность массы яиц, снесенных каждой несушки, или живой массы молодняка по каждой семье.
Краткосрочного прогнозирования яйценоскости на 1-3 месяца с возможностью сглаживания эмпирических данных при наличии резких отклонений кривой яйцекладки от стандартной.
Сравнительной оценки групп птицы с определением их рейтинга по каждому из оцениваемых признаков. Для внедрения в производство этих и многих других разработок была создана универсальная система обработки и анализа селекционной информации в птицеводстве "WASIP-2005", которая внедряется во всех действующих племзаводах Украины (АСУ). .

Методические рекомендации

Рекомендации по разведению "Популяции яичных кур "Борковская цветная".
Рекомендации по разведению "Полтавские глинистые куры".
Методические рекомендации "Новые направления использования математических методов для оценки и отбора птицы в практической селекции".
Рекомендации по племенной работе с птицей в разных типах племенных хозяйств.

Книги

"Редкие породы кур Старого и Нового Света" (в книге представлена репродукции картин и фотографий пород кур, приведена информация об их происхождении и генетических особенностях, экстерьерных и продуктивных признаках).
Каталог племенных ресурсов сельскохозяйственной птицы Украины.

Нормативные акты

Сборник Нормативно-правовых актов по племенному делу в птицеводстве.
Сборник программ и методических рекомендаций из племенного птицеводства, который включает:
- Программу и методика породовипробувань кроссов, пород и популяций сельскохозяйственной птицы..
- Систему проверки, оценки и использование плодников в разных типах племенных хозяйств из птицеводства.
- Методику определения стоимости племенных (генетических) ресурсов в птахівництв.
- Методика определения потребности импорта племенных (генетических) ресурсов в птицеводстве.
Инструкция по ведению племенного учета в птицеводстве.
Инструкция по бонитировке сельскохозяйственной птицы.

Селекционные достижения

Порода яично-мясных кур "Полтавская глинистая" утверждена Приказом Министерства аграрной политики Украины № 781/111 с 06.11.2007 года.
Кросс индеек среднего типа "Харьковский" утверждена Приказом Министерством аграрной политики Украины № 780/110 с 06.11.2007 года.

Наиболее значимые публикации отдела за последние годы

Панькова С.М. Генетична оцінка півнів з допомогою методу BLUP //Птахівництво /міжвід. темат. наук. зб. – 2007. – №59. – С.89-96.
Розглядається проблема оцінки племінної цінності плідників за якістю нащадків. При цьому звертається увага на те, що однією з найбільш досконалих методологій є BLUP (Best Linear Unbiased Prediction) – метод найкращого лінійного незміщеного прогнозу, який широко застосовують у молочному скотарстві, а також в інших галузях тваринництва. Було розроблено підходи по використанню BLUP для генетичної оцінки птиці з урахуванням специфіки селекційного процесу у птахівництві. Перш за все розроблено структуру BLUP-моделі самця птиці і комплекс комп’ютерних програм, який дозволяє здійснювати генетичну оцінку півнів. Наведені дані підтверджують, що з використанням розробленої моделі можна отримувати оцінки племінної цінності самців в абсолютних величинах і прогнозувати рівень ознак у нащадків кожного оціненого самця, чого не дає ранговий метод, що базується на порівнянні даних дочок і ровесниць. При цьому встановлено значний збіг оцінок племінної цінності самців за методом BLUP і ранговим методом, особливо у самців вірогідних поліпшувачів та вірогідних погіршувачів (близько 90%).
Панькова С.М., Степаненко І.А., Коваленко Г.Т. Використання blup-моделі самця для оцінки та відбору півнів //Птахівництво /міжвід. темат. наук. зб. – 2008. – №61. – готується до друку.
Метою досліджень був порівняльний аналіз племінної цінності самців птиці різних порід з використанням методів BLUP і “дочки-ровесниці” при оцінці та відборі їх в реальному селекційному процесі. Встановлено відповідність оцінок племінної цінності плідників за методами BLUP та рангового “дочки-ровесниці”. Спільний аналіз оцінок самців, отриманих з використанням цих двох методів показав значну диференціацію BLUP-оцінок в межах рангів, що дозволяє відбирати кращих особин навіть серед невірогідних поліпшувачів та нейтральних самців. Показана також можливість відбирати самців за показниками дочок за скорочений період продуктивності, зважаючи на тісний зв’язок між BLUP-оцінками самців за несучістю їх дочок за 40 і за 65 тижнів життя (r=0,73-0,89).
Панькова С.М. Новий критерій оцінки та відбору несучок за формою кривої яйцекладки для підвищення несучості //Птахівництво. /міжвід. темат. наук. зб. – 2005. – №57. – С.67-72.
Викладено розроблений в Інституті птахівництва УААН критерій оцінки племінної цінності та відборі несучок, що базується на порівнянні індивідуальних кривих яйцекладки з середньою по лінії чи модельною кривою за характером кривої несучості. Показано, що використання цього критерію в якості ознаки відбору несучок в селекційну групу сприяє підвищенню несучості та однорідності стада за цим показником. Відбір несучок з ранговою оцінкою 1 і 2 за даним критерієм сприятиме підвищенню несучості нащадків на 4-7 яєць та зниженню її варіабельності на 3,8-4,2%. Проведено оцінку самців за показником форми кривої яйцекладки у дочок. Вивчено ступінь успадкування цієї знаки дочками від матерів. Для практичного використання нового методу оцінки птиці розроблено комп’ютерну програму.
Хвостик В.П., Острякова О.Є., Пальваль Л.М., Наливайко Л.В., Капустянська О.Г., Тагіров М.Т., Байдевлятова О.М., Шоміна Н.В. Морфологічні показники якості гусячих яєць – планується до опублікування в збірнику «Птахівництво». – 2008 рік
Вивчено морфологічні показники якості яєць гусей різного генетичного походження. Більшість досліджених показників яєць водоплавної птиці знаходиться в межах оптимальних значень. У гусей досліджених порід і популяцій індекс форми яєць становив 64,8-70,0%, індекс білка - 7,78-8,8%. В середньому товщина шкаралупи гусячих яєць знаходиться в межах 0,529- 0,567 мм , причому у гусей горьківської породи менша порівняно з птицею інших досліджених груп. У горьківських гусей висота білка яєць більша, а висота жовтка – менша, ніж в інших гусей, що пояснюється їх генотиповими особливостями.
Подстрєшний О.П., Подстрєшна І.О., Лютий Ю.С. Порівняльна характеристика генетичної структури ліній та гібридів яєчних курей Птахівництво. Міжвід. темат. наук. зб., Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. по птах. Харків, 2007, вип. 60, - Част.1. - С.130-139.
Виявлено значну міжлінійну диференціацію ліній яєчних курей, що погоджується з їх генеалогією. Унікальною генетичною структурою за маркерними ознаками відрізняється лінія 14 полтавських глинястих курей. Відбір курчат в добовому віці за кольором пуху призводить до диференціації генетичної структури мікроліній створюваних ліній сріблястих і золотистих леггорнів, пов’язаної з забарвленням оперення. Так мікролінія 10 сріблястих леггорнів відрізняєть наявністю гена дикого оперення від інших груп і має найменший рівень гетерозиготності. Мікролінія 15 золотистих леггорнів відрізняється підвищеною комбінаційною здатністю.
Катеринич О.О., Гадючко О.Т., Кутнюк П.І., Шеховцов С.С. Вивчення зв’язку цитометричних показників ядер еритроцитів з господарсько корисними ознаками індиків.// Птахівництво. Міжвідомчий тематичний збірник.// ІП УААН. – Харків, 2007. – Вип. 59. – С. 59 – 65.
Застосування нових методів селекційної оцінки сільськогосподарської птиці, таких як кариометричне сканування геному індиків, дає змогу підвищити точність племінної оцінки індиків за розвитком м’ясних форм, живою масою, несучістю птиці та якістю яєць. Відбір самок за площею ядер еритроцитів сприяє достовірному підвищенню несучості індичок та живої маси птиці, збільшенню маси яєць та молодняку. Збільшення площі ядер еритроцитів у самців та самок дещо знижує показники виводимості яєць.
Гадючко О.Т., Катеринич О.О. Стимулююча та гормональна терапія. Вивчення їх впливу на продуктивність індичок. // Сучасне птахівництво. – 2004.- № 2. – С. 6 – 8.
Отримані дані з несучості індичок вказують на позитивний вплив застосування стимулюючої терапії, а саме препарату алое на нівелювання інстинкту насиджування. За застосування препарату сурфагону, хоч і зменшує кількісний показник прояву квочок, але воднораз знижується несучість індичок.
Лютий Ю.С. Оцінка лінії сріблястого леггорну вітчизняної селекції за комплексом господарсько-корисних ознак при консолідації її за генами, що маркують стать // Птахівництво. – 2005. – вип. 57. – С. 104-109 (VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 19-23 вересня 2005 р.)
Наведено результати оцінки птиці сріблястого леггорну за комплексом господарсько-корисних ознак за три генерації цілеспрямованої селекції на консолідацію за генами, які маркують стать. Таким чином, за три генерації цілеспрямованої селекції лінії "А" "Бірківська барвиста" кількість бажаних фенотипів забарвлення пуху добових курчат – збільшилась на 7,2%, оперення дорослої птиці - на 8,7%. Точність сексування добового молодняку досягла 89,5%. Показники відтворних якостей, як молодої так і дорослої птиці залишаються стабільно високими, маса яйця в 52 тижневому віці підвищилася на – 2,12 г . Висока мінливість кількісних ознак (6,18-22,1%) вказує на те, що є можливість підвищення продуктивності птиці методом індивідуально-сімейної селекції.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Степаненко І.А., Печеніжська Т.Б. Нова порода яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” // Птахівництво, 2006, вип. 58 VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 року, вип. 58.-с.131- 145.
Наведено історію створення та методи селекції з кожною лінією цієї породи, включаючи селекцію на стійкість до непластичних захворювань, поліпшення якості продукції та її товарного вигляду, технологію селекційної роботи, оцінку племінної цінності самців-плідників. Висвітлюється характеристика екстер’єрних особливостей, показників фізико-морфологічних якостей яєць, м’ясних якостей, відтворних та продуктивних показників нової породи “Полтавські глинясті” у порівнянні із породою-аналогом – род-айленд червоний.
Мосякіна Т.В., Подстрєшний О.П., Коваленко Г.Т. Печеніжська Т.Б. Генетична характеристика породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” // Птахівництво. – 2006. – вип. 58. – С.146-151 (VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 р.).
Наведено характеристику породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста“ за генетичними параметрами: мінливістю, спадковістю, генетичними кореляціями основних показників продуктивності та генетичною структурою за маркерними ознаками. Генетичні параметри, такі як мінливість, спадковість, фенотипові та генетичні кореляції основних ознак продуктивності можуть бути використані для оцінки результатів селекції птиці і корегування її напрямків. Об’єднання генофонду ліній, які відрізнялись за спеціалізацією та рівнем гетерозиготності в одну, дало змогу розширити генетичну мінливість ознак, одержати гетерозиготність на рівні 13,5-16,3% і створити умови для подальшого вдосконалення птиці заводськими методами. Значні зміни частоти прояву деяких еритроцитарних антигенів (груп крові) свідчать про активні формотворчі процеси в породі в ході її розведення та ротації мікроліній, а незмінність частоти інших вказує на стабільність породи за окремими основними фенотиповими та генотиповими ознаками.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Луніна Л.А., Коросташов О.Г., Олійник М.І. Розповсюдження породи полтавських глинястих курей в Україні і результати апробації її у виробництві //Птахівництво, 2006, вип. 58 VІ Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю, Алушта, 18-22 вересня 2006 року, вип. 58.-с.-151-153.
Наведено дані щодо розповсюдження нової породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста” в Україні, перелік племінних господарств, що займаються розведення батьківських стад та поголів’я птиці.
Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т., Печеніжська Т.Б., Лютий Ю.С. Яєчна птиця вітчизняної селекції // Реклама на село. – 2007. - №36.
Науковцями Інституту птахівництва УААН на базі Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» створено нові породи, лінії, кроси, які відрізняються насамперед новими цінними властивостями, а саме: високою життєздатністю та адаптивністю до різних умов утримання, різнокольоровим забарвленням оперення, високою якістю яєць, міцністю шкаралупи, різним кольором шкаралупи (білий, кремовий, світло-коричневий, темно-коричневий), доброю несучістю та високими відтворними якостями. Ринок птахівницької продукції диктує умови: птиця повинна бути аутосексною, тобто у добовому віці легко і швидко розділятися на курочок і півників за різними системами генів (за кольором пуху чи швидкістю росту махових пір’їн крила добового молодняку).

Сотрудники лаборатории на совете.

Панькова Светлана Николаевна

Старший научный сотрудник, кандидат с.-х наук. (Разработка селекционно-информационных технологий с использованием математического моделирования.)

Мосякина Татьяна Виталиевна

Старший научный сотрудник, кандидат с.-х наук. (Разработка селекционно-генетических методов и приемов усовершенствования существующих, создание новых пород, линий и кроссов яичных кур.)

Гадючко Ольга Тихоновна

Старший научный сотрудник, кандидат с.-х наук. (Разработка методов и приемов создания и усовершенствования отечественных линий и гибридных форм индеек, пород гусей и уток.)

Коваленко Г.Т.

Коваленко Галина Трофимовна

Ведущий научный сотрудник, кандидат с.-х наук. (Разработка селекционно-информационных технологий с использованием математического моделирования, усовершенствование, создание, и аппробация новых селекционных достижений.)

Тимошенко Н.П.